Борис Лятошинський у Ворзелі: родинна дача та музична пам’ять
За музичною історією Ворзеля стоять і великі установи, і приватні домівки. Дача родини Царевичів відкриває особисту сторону життя Бориса Лятошинського — літню працю, родинні зв’язки та речі, які зберегли пам’ять про нього.
Не лише Будинок творчості
Борис Лятошинський належав до покоління, яке змінило українську музику ХХ століття. Енциклопедія Сучасної України визначає його як композитора, диригента й педагога, представника музичного модернізму. Він закінчив Київську консерваторію 1919 року, а згодом навчав нові покоління композиторів.[111]
У Ворзелі його біографія має окрему домашню адресу. У репортажі Данути Костури 2018 року описано скромний будинок за парканом на Кленовій, де композитор проводив теплу пору року. Про історію місця журналістці розповідали Валерій і Людмила Гомони, представники родинного кола.[109]
Цю дачу не слід ототожнювати з Будинком творчості композиторів. Історія установи починається з подарованого Спілці будинку Ганни Борисоглібської; тут ідеться про приватне родинне середовище Лятошинського. Різниця між двома адресами дозволяє побачити музичний Ворзель ширше за одну інституцію.[96]
Царевичі: родина передусім
За розповіддю, записаною Костурою, лікар Олександр Царевич придбав у Ворзелі землю й спорудив великий будинок, а поряд — флігель. Після революції великий дім передали для суспільних потреб, тоді як родина користувалася флігелем. Це опублікована родинна версія, а не висновок редакції з переглянутого будівельного архіву.[109]
Донька Царевичів Маргарита стала дружиною Лятошинського. Укрінформ у матеріалі 2025 року, підготовленому за участю дослідниці Тетяни Гомон, описує її музичну освіту та вокальну діяльність. Отже, за словом «дача» стоїть середовище, у якому музика була і професією, і частиною родинного життя.[110]
Старий знімок до статті на Wikimedia Commons атрибутовано як дачу Лятошинських; джерелом скану названо Ворзельський краєзнавчий музей. У картці є датування 1910 роком. Ми зберігаємо його як атрибуцію каталогу, не перетворюючи на самостійно встановлений рік зведення будинку чи початку перебування композитора.
Робота в саду та інструмент із власною біографією
У репортажі 2018 року родинна пам’ять пов’язує роботу Лятошинського з ворзельським садом. Згадано й його здатність обдумувати музику без постійного звертання до інструмента. Таке свідчення передає спосіб, у який близькі пам’ятали композитора; воно не встановлює місця написання кожного конкретного твору.[109]
Матеріальну нитку між Ворзелем і Києвом простежив Укрінформ. У квартирі-музеї Лятошинського в будинку Роліт журналістка побачила два піаніно. Одне, за публікацією, за життя композитора перебувало на його ворзельській дачі; інше належало племінниці Ії Царевич.[110]
Інструмент тут важливий як предмет із походженням: його історія з’єднує два помешкання. Водночас ми не називаємо довільного списку симфоній «написаними саме в цій кімнаті». Для такого твердження потрібна окрема прив’язка в рукописі, листі чи дослідженні твору. Загальна біографія автора й точна історія композиції — різні масштаби розповіді.
Від приватного дому до місцевої пам’яті
У джерелі 2018 року Гомони розповідали про збереження інтер’єру й реставрацію старих речей. Це свідчення про стан родинного простору на час репортажу. Воно не є підтвердженням нинішнього проживання людей чи дозволу на відвідування приватного будинку.[109]
Інша форма збереження — музейна. Історичний опис «Уваровського дому» називає в меморіальній експозиції Лятошинського його автографи, олівці та стілець. Тут пам’ять передається через предмети, які можна співвіднести з роботою митця, а не лише через урочистий біографічний текст.[76]
Дача, інструмент і музейні речі складаються в історію зв’язків. Ворзель був частиною життя Лятошинського поряд із київськими адресами, викладанням і концертною долею його музики. Почати знайомство можна з історичного розділу, а для музейного візиту — окремо перевірити доступні експозиції та умови відвідування.
Джерела та перевірка
- Про музей історії та культури «Уваровський дім» ↗ — Музей «Уваровський дім».
- Історія Спілки: заснування БТК «Ворзель» 27.12.1940 ↗ — Національна спілка композиторів України.
- Данута Костура. Борис Лятошинський і Ворзель, 27.02.2018 ↗ — Українська Народна Рада Приірпіння.
- Валентина Самченко. Муза Бориса Лятошинського і таємниці будинку Роліт, 03.01.2025 ↗ — Укрінформ.
- Лятошинський Борис Миколайович ↗ — Енциклопедія Сучасної України.
Джерела переглянуто . Дата перевірки сторінки не означає, що всі дані джерела оновлені цього дня.