Ворзель · Київська областьІнформаційний сайт · відомості з відкритих джерел
Дачне життя

Літо у Ворзелі сто років тому: дачі, ставок і спільні справи

На початку ХХ століття літнє життя біля станції потребувало парку, купальні, крамниць і людей, які за все це відповідали. Як дачники облаштовували Ворзель і що залишилося від їхнього побуту.

Дача у Ворзелі на чорно-білій листівці початку ХХ століття
Ворзельська дача на старій листівці. У картці скану зазначено 1910 рік; власника будинку не встановлено.Фото: Б. А.; скан листівки, Wikimedia Commons · Суспільне надбання · Зменшено, формат WebP.

За місто, але поруч із містом

Дачний Ворзель виник на початку ХХ століття поряд із залізницею Київ — Ковель. Енциклопедія Сучасної України датує заснування селища . Колія поєднувала нове поселення з Києвом, а лісова місцевість приваблювала тих, хто шукав літнього відпочинку.[73]

Це була частина ширшого київського дачного руху. У публікації «Корреспондента» про початок ХХ століття його пов’язано зі зростанням міста: віддалення від міської щільності ставало окремою потребою. Водночас дачники зберігали міські звички й вимоги до зручностей. Літнє житло мало залишатися досяжним для людей, речей і звичних занять.[82]

Не всі проводили літо однаково й не кожна дача була розкішною садибою. Але сам сезонний переїзд змінював місце: з’являлися будинки, спільні простори та домовленості між сусідами. Історія Ворзеля тому складається як із приватних адрес, так і з речей, якими користувалися разом.

Хто доглядав парк і ставок

Історик Михайло Кальницький у журналі «Антиквар» описує місцеве товариство сприяння благоустрою дачної місцевості. Його зареєстрували , хоча спільні роботи дачників відбувалися вже з . У статті відтворено й обкладинку звіту комітету товариства за 1911 рік.[105]

За цим дослідженням, товариство підтримувало парк і прилеглий ставок, сприяло спорудженню церкви та павільйону на базарній площі. Джерелами коштів були членські внески, пожертви й невелика плата за купальню та риболовлю. Відпочинок мав свою господарську сторону: спільний простір вимагав регулярних витрат.[105]

Звіт такого об’єднання розповідає про дачне життя інакше, ніж парадна фотографія фасаду. За мальовничим ставком стояли рішення, внески та виконана робота. Саме цей повсякденний механізм допомагав окремим ділянкам ставати селищем.

Будинок міг бути й маленьким театром

Серед власників ділянок Кальницький називає інженерів, адвокатів і діячів мистецтва. Архітектор Михайло Бобрусов мав тут дачу; у будинку актора Миколи Жданова були сцена, невеликий глядацький зал і гримувальні. Згодом цю будівлю використовували як селищний клуб.[105]

Такі приклади показують, як професійні інтереси приїздили разом із господарями. Дача могла забезпечувати і побут, і заняття, для яких потрібне окреме приміщення. Камерний театр у приватному будинку й майбутній клуб — різні форми користування тим самим простором.

Впізнаваний приклад зміни призначення — Уваровський дім. Обласний туристичний портал пов’язує його спорудження з Карлом Септером, а подальшу історію — з Наталією Уваровою, школою та музеєм. Його фасад зберігає пам’ять про дачну добу, хоча життя будинку давно вийшло за її межі.[75]

Що можна побачити на старій листівці

Ілюстрація до цієї статті — скан листівки з ворзельською дачею, датований у картці Wikimedia Commons 1910 роком. Це зображення історичної забудови, а не сучасний вигляд вулиці. Без окремого підтвердження ми не приписуємо будинок конкретній родині. Джерело скану й відомості про права наведено під фотографією.

Для порівняння побуту важливі й речі всередині будинків. В історичному описі «Уваровського дому» згадано стилізовану кімнату дачників 1900–1917 років із місцевими меблями та документами. Це опис музейної роботи відповідного періоду; склад нинішньої експозиції може відрізнятися.[76]

Від листівки можна перейти до кімнати, від кімнати — до документів товариства. Разом вони відкривають кілька сторін одного літа: як виглядала дача, чим користувалися її мешканці та як вони підтримували навколишній простір. А наступний етап, коли відпочинок почали організовувати спеціальні установи, розглянуто в історії курортного Ворзеля.

Джерела та перевірка

  1. Ворзель — Енциклопедія Сучасної України ↗ — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
  2. Уваровський дім — Київщина туристична ↗ — Київщина туристична.
  3. Про музей історії та культури «Уваровський дім» ↗ — Музей «Уваровський дім».
  4. Селище городян: дачний бум навколо Києва, 02.09.2014 ↗ — Корреспондент.net.
  5. Михайло Кальницький. Посёлок Ворзель и его обитатели, 19.08.2018 ↗ — Антиквар.

Джерела переглянуто . Дата перевірки сторінки не означає, що всі дані джерела оновлені цього дня.