Нестор Потєха: вчитель, який збирав історію Ворзеля
Учитель історії та географії разом зі школярами записував спогади й шукав документи про селище. Доля його нарису — від завершення 1965 року до перевидання через пів століття — показує, як місцева пам’ять переходить між поколіннями.
Місцеву історію збирали поруч зі шкільними уроками
Нестор Петрович Потєха працював у Ворзельській школі від 1946 до 1975 року. Цей період названо в двох публікаціях «Ірпінського вісника» до його сторіччя 2015 року. Навіть назва навчального закладу в них належить певному часові: йдеться про Ірпінську середню школу №5 у Ворзелі.[112][113]
Учитель викладав історію та географію. Сучаснішим читачам його ім’я може бути знайоме з історії місцевої школи, де «Бучанські новини» згадують Потєху поряд з іншими помітними педагогами. Однак його власний краєзнавчий сюжет заслуговує на окрему розповідь.[85]
Історія селища виникала не лише в установах, що професійно збирають документи. У цьому випадку дослідницька робота виросла з учительської праці та контактів із мешканцями. Для школярів минуле ставало розмовою зі знайомими людьми, пошуком листа чи старої світлини, а не тільки темою підручника.
Нарис, завершений у липні 1965-го
Історик Анатолій Зборовський у номері «Ірпінського вісника» від 24 липня 2015 року повідомляє, що Потєха завершив «Історію селища Ворзель» 5 липня 1965 року. За його описом, учитель із дітьми опитував старожилів, розшукував документи й поступово накопичував матеріал для нарису.[112]
Така дата стосується завершення тексту. Вона не означає, що тоді ж з’явилося масове друковане видання. У тій самій публікації йдеться про машинопис у Ворзельській бібліотеці та про перевидання 2015 року накладом 300 примірників.[112]
Між завершенням нарису й цим виданням минуло пів століття. Його шлях показує різницю між написанням, зберіганням і поверненням тексту до читачів. Для історії маленького селища всі три дії мають значення: навіть зібрані факти можуть залишатися малодоступними, якщо немає копій і людей, які продовжать роботу з ними.
Як берегли текст і пам’ять про вчителя
Репортаж Данути Костури з вечора пам’яті, надрукований 21 жовтня 2015 року, зберіг розповідь Ірини Мальцевої. Вона згадувала рукописний альбом, який побачила в школі на початку 1990-х: напис вицвітав, і текст вирішили передрукувати та скопіювати. Цей епізод наведено як спогад учасниці, а не як повний опис усіх збережених редакцій нарису.[113]
На тому ж вечорі бібліотекарка Наталія Євтищенко показувала матеріали, пов’язані з Потєхою. Учні й колеги говорили про його спокій, серйозне ставлення до дітей і здатність цікаво розповідати. Особисті спогади доповнювали біографічні дати тим, чого не передасть коротка довідка.[113]
Зустріч відбулася в «Уваровському домі», колишньому шкільному приміщенні. Так текст про минуле повертався до місця, пов’язаного з освітою та життям його автора. Історія будівлі й історія збереження нарису перетинаються, але мають різних головних героїв.[113]
Читати з повагою і з перевіркою
Публікація Зборовського важлива не лише біографічними відомостями. Автор застерігав, що нарис потрібно читати з урахуванням радянської доби його створення: політичні оцінки й окремі датування потребують коментарів та зіставлення з документами. Водночас він наголошував на краєзнавчій цінності зібраного Потєхою матеріалу.[112]
Для читача це означає дві одночасні дії. Можна цінувати збережені свідчення про Ворзель і перевіряти конкретне твердження за іншими джерелами. Перевидання не робить кожну авторську оцінку остаточною, а наявність помилки не скасовує всієї праці зі збирання місцевої пам’яті.
Ми не переказуємо весь нарис як безпосередньо досліджений оригінал: ця стаття спирається на відкриті публікації про нього. У ній збережено розділення між словами історика, спогадами учнів і фактом перевидання. Саме так можна продовжувати справу місцевого літописця — додаючи джерела й уточнення до того, що він устиг зібрати.
Джерела та перевірка
- Найперша школа у Ворзелі — ювіляр, 27.10.2023 ↗ — Бучанські новини.
- Анатолій Зборовський. Історія про історика — ворзельського Нестора-літописця. Ірпінський вісник №29, 24.07.2015, с.13 ↗ — Ірпінський вісник; PDF на сайті Ірпінської міської ради.
- Данута Костура. Літописець Ворзеля. Ірпінський вісник №42, 21.10.2015, с.14 ↗ — Ірпінський вісник; PDF на сайті Ірпінської міської ради.
Джерела переглянуто . Дата перевірки сторінки не означає, що всі дані джерела оновлені цього дня.